Лікування панічних атак в Полтаві

Спонтанні панічні атаки виникають без чітко видимої причини чи конкретного тригера – в будь-який момент, навіть коли людина перебуває в безпечній обстановці. Частіше вони пов’язані із стресом чи гормональним дизбалансом.

Ситуаційні панічні атаки виникають як реакція на конкретну ситуацію чи подію, яка викликає сильний страх або тривогу. Бувають і при очікуванні події чи уяві про неї.

Умовно-ситуаційні панічні атаки провокуються прийомом психоактивних речовин: алкоголю, кофеїну чи медикаментів. Можуть бути пов’язані з гормональними циклами, особливо в жінок.

Нічні панічні атаки виникають під час сну або відразу після пробудження. Людина може прокидатися від сильного страху, що супроводжується тахікардією та задухою. Часто це наслідок хронічного стресу або витісненого в безсвідоме страху. Фактори, які підвищують їхній ризик: тривожний розлад, депресія, безсоння, апное.

Панічні атаки у військових є наслідком бойового дістресу, який розвивається на фоні постійної небезпеки.

Панічні атаки у вагітних – біля 5% вагітних жінок можуть зіштовхнутися з панічним розладом.

Панічні атаки внаслідок ковіду – серед наслідків COVID, які негативно впливають на якість життя людей, простежуються і панічні атаки.

Панічні атаки при остеохондрозі виникають у людей з неврологічними захворюваннями.

Панічні атаки у дітей – починаються в дитинстві або підлітковому віці і негативно впливаючи на розвиток, навчання та соціалізацію дитини.

Панічний розлад явище поширене у всьому світі. За оцінками всесвітньої організації охорони здоров’я від нього страждає 2-3% населення планети. В розвинених країнах щороку панічні атаки вражають до 10% населення, але не в усіх це переходить у хронічний панічний розлад. Статистична різниця між розвиненими країнами і даними по світу пояснюється різницею в розвитку і доступністю медицини. Жінки хворіють у 2 рази частіше, ніж чоловіки. В середньому захворювання починається в віці 20-35 років, хоча бувають випадки початку панічного розладу в дитячому і підлітковому віці, а іноді і в людей старшого віку.

Статистичні дані психіатричних установ в Україні не завжди відповідають реальності, т.я. багато людей не звертаються по допомогою в надії, що панічна атака – тимчасове явище, через страх по відношенню до всього пов’язаного з психічними розладами, страх стигматизації, недовіру до медицини. Велика частина пацієнтів лікується в приватних психотерапевтів, які не надають статистичної звітності. Часто навіть досвідчені лікарі ставлять діагноз ВСД, адже симптоматика ВСД дійсно широка.

За даними Національного інституту психіатрії ім. Павлова від панічного розладу страждає 1,5-2,5% дорослого населення України. Останнім часом кількість випадків захворювання зросла, особливо серед учасників бойових дій, цивільного населення, що проживає чи проживало в зоні бойових дій чи поблизу неї, серед  жінок і дітей, які пережили обстріли, бомбардування, евакуацію. Кожен третій пацієнт з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) має симптоми панічних атак як супутній стан.

Гіпоталамус є основним мозковим центром ендокринної та вегетативної регуляції – в ньому розташовані ядра страху і агресії. Емоції страху та агресії продукуються не тільки ним, а й мигдалиною, з якою він пов’язаний. Гіпоталамус керує епіфізом і гіпофізом. У гіпоталамусі є особливі нейроендокринні клітини в яких поєднані функції нейронів і ендокринних клітин. При настанні небезпечної ситуації вони отримують сигнали від сенсорних систем організму і збуджуються, в них виникає електричний сигнал (мінус 0,5 вольта – потенціал дії), що йде аксоном до пресинаптичної мембрани де у везикулах його чекають нейромедіатори. Під впливом електричного імпульсу везикули лопаються і нейромедіатори викидається в синаптичну щілину. Їх мішенню в такому випадку є не рецептори постсинаптичної мембрани, а стінка капіляра, проникна для нейромедіатора.  Нейромедіатор, що потрапив у кров, уже називається гормоном. Таким чином гіпоталамус виділяє гормони третього порядку. Підвищення або зниження їхнього рівня є сигналом для гіпофіза – відбувається збільшення або зменшення вироблення гормонів другого порядку, які в своєю чергою керують ендокринними залозами організму, які виробляють гормони першого порядку (кінцеві гормони), які безпосередньо впливають на роботу клітин, тканин, органів тіла. В випадку небезпечної ситуації це гормони стресу – адреналін і кортизол. Вони активують симпатичний відділ вегетативної нервової системи, яка через збільшення вироблення норадреналіну пришвидшує роботу серця, розширює бронхи та зірниці, звужує кровоносні судини, підвищує АТ, кров приливається до скелетних м’язів. Це механізм швидкої (фазичної) реакції на стрес. В нормі він спрацьовує при наявності реальної загрози.

Проблема починається тоді, коли цей механізм запускається без наявної загрози. Джерелом сигналу для запуску фазичної реакції може бути спогад про пережиту стресову подію, асоціація (схоже місце, обставини, час доби, освітленість, звуки, запахи, оточення людини та інші фактори) при реально пережитій події, яка загрожувала життю, здоров’ю, безпеці, майну самого пацієнта, або коли він став свідком такої загрози для інших людей чи тварин. При повторних запусках в стресових ситуаціях, при повторенні спогадів про пережиту подію чи асоціативних вмиканнях виробляється і закріпляється умовний рефлекс і панічні атаки виникають знову і знову в безпечних для людини ситуаціях.

Є сприяючі панічним атакам фактори, їх можна розділити на біологічні, психологічні і поведінкові в залежності від джерела інформації для запуску фазичної реакції на стрес.

Біологічні:

• слабкий тип нервової системи;
• гіперзбудливість певних ділянок мозку;
• дисбаланс нейромедіаторів;
• гормональний дисбаланс;
• генетична спадковість;
• дефіцит або профіцит мікроелементів.

До біологічних відносяться і захворювання, які можуть викликати панічні атаки, чи симптоми яких схожі на панічні напади:

• обсесивно-компульсивний розлад;
• депресія;
• посттравматичний стресовий розлад;
• синдром постуральної ортостатичної тахікардії;
• гіпоглікемія;
• гіпертиреоз;
• гіпертензія.
• пролапс містрального клапана;
• феохромоцитома.

Психологічні:

• пережиті психотравми (приниження, насильство фізичне, психологічне, сексуальне, матеріальне);
• хронічний стрес;
• гострий стрес;
• психологічна спадковість (копіювання чужої поведінки і хвороб);
• жорстке виховання в дитинстві;
• схильність до іпохондрії.

Поведінкові:

• дисбаланс між відпочинком та активністю;
• хронічна перевтома;
• недосипання;
• інтенсивні фізичні навантаження;
• гіпервентиляція;
• вживання алкоголю;
• вживання наркотиків;
• вживання кофеїну;
• вживання нікотину;
• побічна дія лікарських препаратів;
• несподівана, раптова зміна навколишнього середовища.

Симптоми панічних атак:

• запаморочення;
• прискорене серцебиття;
• відчуття перебоїв в роботі, зупинки серця;
• підвищення артеріального тиску;
• дискомфорт в грудях, важкість;
• тремтіння тіла;
• пітливість;
• озноб або жар в тілі;
• оніміння чи поколювання в тілі;
• відчуття клубка в горлі, нестача повітря, задуха;
• нудота, блювота, діарея;
• дереалізація;
• страх смерті, інсульту, інфаркту;
• дратівливість, агресивність, або пригніченість і безнадія.

Панічна атака  може тривати від кількох хвилин ( в середньому від 5 до 30 ) до кількох годин. В одних пацієнтів панічні атаки трапляються кілька разів на тиждень, в інших значно рідше. Інколи ПА розвивається хвилями і виникає кілька разів на день.

Панічна атака не є небезпечною для життя, але її регулярне повторення може значно впливати на фізичний і психологічний стан та знижувати якість життя, адже людина живе у постійному страху повторення епізодів, що призводить уже до формування панічного розладу. Через постійне навантаження на нервову, серцево-судинну систему, систему дихання і травлення відбувається виснаження життєвих сил організму, це супроводжується безсонням через тривожне очікування нападу у сні, головними болями, коливаннями артеріального тиску, що веде до погіршення загального самопочуття, погіршення концентрації уваги, втрати працездатності. Відчуваючи страх повторення панічних атак людина починає уникати місць, де раніше виникали напади, людей, в присутності яких відбувся напад паніки, обставин пережитої панічної атаки. Так формуються конкретні фобії, частіше це клаустрофобія (страх замкненого простору), агорафобія (страх відкритого простору), гіпнофобія (страх заснути). В результаті людина змушена відмовлятись від роботи, хобі, навчання та витрачати час, зусилля і фінансові ресурси на медичне обстеження і лікування. Для полегшення свого стану страждаючі від панічних атак починають вживати алкоголь, наркотики чи протитривожні препарати, що призводить до хімічних залежностей, або стають залежними від перебування в певних місцях, де їм колись було спокійно, чи від своїх рідних, без яких бояться виходити з дому. Все це значно ускладнює процес лікування і потребує ще більше часу і ресурсів для повернення до спокійного життя.

Всі розуміють, що краще уникнути панічної атаки, ніж боротися з нею чи її наслідками. Ось методи профілактики ПА.

Дізнайтеся про панічні атаки якомога більше – знання про причини виникнення ПА може значно полегшити ваш стан. Читайте про механізм запуску панічних атак, про те, що відбувається в тілі і ви дізнаєтеся, що ваші почуття є нормальними, ви не сходите з розуму, це не серцевий напад і ви будете жити далі.

Дотримуйтесь балансу праці і відпочинку, розумового і фізичного навантаження, уникайте конфліктів.

Піклуйтесь про своє ментальне здоровʼя, контролюйте емоційний стан, думки.

Не вживайте алкоголю і кофеїну, відмовтесь від тютюнопаління бо це це може сприяє виникненню панічних атак.

Уважно прочитайте інструкцію перед прийомом ліків — деякі ліки можуть провокувати паніку.

Практикуйте релаксаційні методи — медитація, йога, прогресивна м’язова релаксація сприяють розслабленню тіла, а це протилежність реакцій, які виникають під дією стресу.

Фізичні вправи сприяють врівноваженню процесів збудження і гальмування в мозку, тому рухайтесь як мінімум протягом 30 хвилин на добу. Особливо ефективні ходьба, біг, плавання чи танці.

Спіть по 7-9 годин вночі, щоб не відчувати сонливість вдень. Нестача сну викликає роздратування, нервову напругу, що може провокувати і панічні атаки.

Спілкуйтеся з людьми, особливо з близькими, отримуйте емоційну підтримку, уникайте ізоляції, діліться з ними своїми хвилюваннями, переживаннями, адже тривога наростає, коли ви відчуваєте себе ізольованим, одиноким, позбавленим можливості отримати допомогу.

Симптоми панічної атаки можуть здаватися неконтрольованими, серйозно налякати, але є способи впоратися з нею самостійно.

Перше і найважливіше – усвідомте, що це іменно панічна атака, а не серцевий напад, вона не загрожує вашому життю, а її симптоми є тимчасовими і скоро зникнуть.

Якщо ви знаходитесь в місці, де можна виконати дихальну вправу або прогресивну релаксацію тіла зробіть наступне:

Дихайте повільно і глибоко – глибоке дихання допоможе зменшити страх. Рахуючи до 4 зробіть глибокий повільний вдих через ніс, концентруючи увагу на відчутті, як повітря наповнює груди і живіт, затримайте дихання на 4 секунди, потім рахуючи до 4 повільно видихніть через рот відчуваючи, як повітря виходить із тіла. Закрийте очі, це допоможе зменшити кількість зовнішніх подразників, краще зосередити увагу на диханні і повторюйте вправу до зменшення страху і заспокоєння роботи серця.

Напружте і розслабте м’язи тіла – прогресивна м’язова релаксація допоможе зменшити напругу під час панічної атаки. Для її виконання займіть зручне положення сидячи чи лежачи, глибоко і повільно вдихніть і видихніть 5 разів.

Напружуйте і розслабляйте всі групи м’язів тіла зверху вниз, починаючи від мімічних м’язів лоба, вік і аж до пальців рук і ніг.

Напружуйте м’язи, групи м’язів (наприклад всі м’язи рук вище ліктів, потім нижче ліктів, потім пальці рук) на протязі 5-10 секунд, розслабляйте протягом15-20 секунд, після чого переходьте до наступної групи м’язів.

Повторюйте вправу до послаблення чи зникнення симптомів панічної атаки.

Якщо ви знаходитесь в місці, де немає можливості закрити очі і виконувати дихальну вправу чи прогресивну релаксацію сконцентруйте погляд на одному предметі і розглядаючи його подумки описуйте його форму, розмір, кольори, функції, порівнюючи з іншими предметами навколо. Подумки, або вголос задайте собі питання: де я зараз знаходжусь, що чи хто навколо, чи безпечне це місце. І так само дайте собі відповідь. Це допоможе зменшити страх, бо ви концентруєтесь на тому, що вас оточує в даний момент часу, це допоможе усвідомити, що місце вашого перебування, предмети, люди безпечні для вас.

Панічні розлади є виліковними.

Основним методом лікування панічних атак Полтава є психотерапія. Медикаментозне лікування при панічних атаках, як і при лікуванні неврозів, лікуванні психосоматичних захворювань, лікуванні залежностей має допоміжну функцію.

Для лікування панічних розладів в Полтаві, симптомом яких і є панічна атака, лікарі призначають  антидепресанти (селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну або селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну і норадреналіну), седативні засоби (бензодіазепіни) та бета-блокатори.

Медикаментозне лікування може бути корисним у важких випадках, але воно не може бути єдиним методом лікування. Медичні препарати широко використовуються для тимчасового контролю або зменшення симптомів панічного розладу, однак не вирішують проблеми повністю, т.я. жоден препарат не може усунути першопричину захворювання, а це психотравма, тобто подія, яка несе певну інформацію, що сприймається сенсорними системами організму, закріпляється в нервовій системі по механізму умовного рефлексу і вмикається в випадках, коли щось навіть незначне нагадує обставини травматичної події. Тому не дивно, що панічні атаки відбуваються тоді, коли людина знаходиться навіть в безпечному місці.

Я застосовую гештальт-психотерапію, яка допомагає клієнту зосередитись на усвідомленні “тут і зараз”,  сфокусуватися на роботі зі страхами, тілесними відчуттями та внутрішніми конфліктами.

Когнітивно-поведінкова психотерапія допомагає зосередитися на зміні деструктивних думок і поведінкових реакцій, які можуть спричинити напад паніки, також навчає людину спокійніше зустрічатись з тригерами.

Лікування панічних атак в Полтаві і лікуванні панічних атак онлайн потребує більш швидких методів, ніж зазначені вище, тому я застосовую гіпнотерапію. В залежності від ведучої симптоматики, важкості захворювання застосовується гіпносугестія, гіпоноаналіз, чи комбінація цих технік. Іноді корисним буває гіпнокатарсіс. При застосуванні гіпносугестивної психотерапії в стані гіпнозу проводиться навіювання спеціально розробленими формулами, а гіпнокатарсіс знімає емоційний заряд з події, яка стала першопричиною захворювання. Та знайти першопричину буває непросто — часто це дуже давня подія в дитинстві, яка забута. В таких випадках і застосовується гіпноаналіз — надзвичайно ефективна техніка короткотермінової психотерапії, яка в окремих випадках дозволяє вилікувати людину від панічних атак за один сеанс.

Важливим фактором для успішного лікування панічних розладів в Полтаві і лікуванні панічних розладів онлайн є зміна способу життя.  Психотерапевт вивчає всі сторони життя клієнта ще на діагностичному сеансі і для закріплення досягнутих в лікуванні  результатів може рекомендувати відмовитись від вживання алкоголю, кави та інших психостимуляторів, збалансувати харчування для забезпечення необхідної організму кількість білків, жирів, вуглеводів і мінералів.  В окремих випадках можлива рекомендація в зміні виду діяльності, місця проживання, свого оточення для уникнення стресів, дотримання балансу праці і відпочинку та добового ритму. Всім відомо, що фізична активність корисна практично завжди, тому досвідчений психотерапевт скористається нагодою долучити свого клієнта до здорового способу життя.